Міністерство освіти і науки України
Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації
Харківське територіальне відділення МАН України
Відділення: фізика і астрономія
Секція: теоретична фізика
ФІЗИКА НА СЛУЖБІ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ
Роботу виконала:
Смаковська Євгенія Олександрівна,
учениця 10 класу Кленівського НВК
Богодухівської районної ради Харківської області
Науковий керівник:
Балицький Олександр Володимирович,
учитель фізики Кленівського НВК
Богодухівської районної ради Харківської області,
«спеціаліст першої категорії»
2015
ТЕЗИ
Науково-дослідницька робота «Фізика на службі Української армії». Автор – Смаковська Євгенія Олександрівна; Харківське територіальне відділення МАН України; Кленівський НВК Богодухівської районної ради Харківської області; 10 клас; село Кленове Богодухівського району Харківської області; керівник – учитель фізики Балицький Олександр Володимирович.
Метою роботи було вивчення фізичних явищ, які проявляються чи можуть мати місце під час бойових дій або в мирний час в армії; фізичних процесів, що лежать в основі функціонування різних видів озброєння; фізичних досліджень для розробки нових видів матеріалів, необхідних для Української армії в умовах сьогодення; участі харківських вчених-фізиків на службі армії та в оборонній промисловості. Також стояла ціль вивчити деякі фізико-технічні характеристики пневматичної гвинтівки.
Було з’ясовано, що українські воїни можуть стикатися з такими фізичними явищами: деривація; ефект Магнуса; акустичний удар; аквапланування; триболюмінесценція; вогні святого Ельма; ефект Прандтля-Глоерта; вихрове кільце; екранний ефект; ефект Коанда; кавітація; гідравлічний удар; «хвилі-убивці»; термоклин; пікноклин.
Розглянуто принципи функціонування таких видів озброєння як кумулятивні снаряди, кулі зі зміщеним центром мас, тепловізори; вивчено фізичні закони, що забезпечують дію цих боєприпасів.
Вивчено внесок лабораторії радіаційних технологій Інституту фізики, відділу фізики міцності і пластичності матеріалів в Інституті проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича, ДП «Ізюмський приладобудівний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», Харківського заводу ім. Малишева та ін. у підвищення боєздатності нашої армії.
Досліджено, що «убивча сила» пневматичної гвинтівки ІЖ-38 збільшується на відстані від 4 м до 6 м, а потім до 10 м залишається практично незмінною.
Отже, фізичні явища, властивості речовин при розробці, виготовленні та застосуванні військового озброєння необхідно обов’язково враховувати.
ЗМІСТ
-
Вступ. Збройні Сили України............................................................... 4
-
Розділ 1. Фізичні явища під час служби українських воїнів.................. 6
-
Фізичні ефекти, з якими стикаються сухопутні війська................... 6
-
Фізичні процеси, що виявляються у військовій авіації.................... 9
-
Прояви фізичних явищ на флоті................................................... 10
-
-
Розділ 2. Фізика і зброя...................................................................... 12
-
Кумулятивні снаряди.................................................................... 12
-
Кулі зі зміщеним центром мас...................................................... 13
-
-
Розділ 3. Фізика в структурі ВПК....................................................... 14
-
Розділ 4. Від фізика до «кіборга»........................................................ 15
-
Розділ 5. Дослідження характеристик пневматичної гвинтівки ІЖ-38... 16
-
Висновки........................................................................................... 17
-
Список використаних джерел.............................................................. 18
ВСТУП
Україна, проголосивши 24 серпня 1991 р. свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, що загрожують суверенітету нашої країни. 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил. 19 жовтня 1993 р. Верховна Рада постановила вважати 6 грудня святом – Днем Збройних Сил України.
Збройні Сили України організовуються і функціонують на основі Воєнної доктрини України, затвердженої Верховною Радою, і законів України «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України».
Українська армія сьогодні сильна як ніколи за 24 роки. Вона настільки відрізняється від того, що було півтора року тому, що це важко назвати спадкоємністю – фактично це нова армія. В нас сильна піхота. Вона важка, мобільна і грамотна. Можливо, не настільки грамотна як добробати, але у структурі бригад вона явно одна з найдосвідченіших у світі. Досвід здобувається в боях. Остання війна такого рівня була в Іраку, зараз – на нашій території.
Наші аеромобільні війська мають в резюме Донецький, Луганський аеропорти і тиловий рейд без аналогів у світі. Немає вже ганебних зйомок виїзду житомирських десантників в АТО, коли на жодному «газоні» не було цілого тенту, багато з них не виїхали навіть за територію. У них зараз тактичний одяг, обвіси, кастомна зброя, нічники і танки. У аеромобільних військах – танки!
Авіація. Так їй добре дісталось спочатку. Але збивали їх тією ж дешевою і ефективною зброєю, що і еталонні Апачі Блекхоук. А кількість годин нальоту і технічний стан Мі та Апачі – просто не до порівняння. А ці півтора року наші активно налітують, глибоко модернізуються і озброюються.
Артилерія. Арта зробила двадцятирічний стрибок за півтора року. Це фантастика! З глибоких, темних надр аналогових розрахунків і безкінечних пристрілок вона вискочила в цифрову еру. І навіть на старих мастодонтах зі стертими стволами, на яких зі всього обладнання безвідмовно працює тільки двигун, панорама і ручки наведення, вона дає нормально прикурити. А в деяких бригадах уже працює система управління боєм.
У танкістів з’явились екіпажі-снайпери, які за один бій знищують 5-6 танків противника. На старих танках. Без набраних годин наїзду і тренувань. Це ніби ви знайшли в гаражі дідусевій «москвич», примудрились його завести і навіть виграли на ньому кільцеву гонку.
Війська протиповітряної оборони. Був період, коли кожної ночі над нашими позиціями літало 5-6 безпілотників. Це тільки ті, що зі світловими приманками, а скільки – без? А скільки ми не бачили вдень? А потім на район під’їхали хлопці з ППО зі «Стрілами» і «Тунгусками» – п’ять ночей феєрверків і вже ніхто не літає.
Розділ 1. ФІЗИЧНІ ЯВИЩА ПІД ЧАС СЛУЖБИ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ
1.1. Фізичні ефекти, з якими стикаються сухопутні війська
При підготовці снайперів бійцям пояснюють, що після пострілу куля відхиляється не тільки вниз під дією сили тяжіння, але і в сторону. Причому сприяє цьому, окрім можливого бічного вітру, так звана деривація. Після пострілу з нарізної зброї на кулю діють сили обертального руху і опору повітря. При цьому обертається куля або снаряд являють собою гіроскоп, який під дією потоку повітря, що набігає, починає відхилятися перпендикулярно його площині. При цьому поворот відбувається в бік обертання. Це означає, що напрямок зміщення траєкторії кулі збігається з напрямком нарізки дула; в більшості країн нарізка виконана за годинниковою стрілкою по спіралі ─ значить, куля відхиляється вправо. Таке відхилення і називається деривація.
Безпосередньо з обертанням кулі чи снаряда пов’язане ще одне фізичне явище, яке називається ефект Магнуса. Цей ефект виявляється при веденні вогню при бічному вітру. Його особливість полягає в тому, що з того боку кулі, де обертання збігається з напрямком охоплюючого потоку повітря, швидкість руху повітря зростає, а з протилежного – зменшується. У підсумку виникає різниця тисків з різних сторін кулі, через що з’являється сила, спрямована перпендикулярно руху газового потоку, яка і відхиляє боєзапас в сторону. На практиці це означає, що при бічному вітрові зліва кулю починає зносити трохи вгору, і навпаки. Оскільки на невеликих дистанціях ефект Магнуса помітного впливу на траєкторію польоту кулі не надає, його зазвичай не враховують. Однак, стрільці, підготовлені для ураження цілей на значних дистанціях, як правило користуються спеціальним приладом – анемометром, що вимірює швидкість вітру. На початку січня 2013 американська компанія Tracking Point представила комп’ютеризований снайперський комплекс PGF, обладнаний цифровим прицілом. Комплекс працює на базі операційної системи Linux і обладнаний модулем Wi-Fi. Снайперська система дозволяє значно підвищити точність стрільби за рахунок автоматичного стеження за переміщенням цілі, а також обліку деривації і ефекту Магнуса. При натисканні спускового гачка постріл робиться не відразу. Спочатку комп’ютер перейде в бойову готовність і вимагатиме вручну скорегувати приціл. Постріл буде проведений, коли перехрестя прицілу співпаде з ціллю.
Іноді на полі бою бійцям доводиться чути гучний сплеск. Це означає, що поряд пройшла куля, яка летить на швидкості, що перевищує швидкість звуку. Буває, що й після того, як над головою пролетить літак, боєць раптом чує звук, що нагадує вибух. Це явище називається акустичним ударом. Суть його полягає в тому, що об’єкт, який летить, створює попереду і позаду себе серію хвиль. При польоті на надзвуковій швидкості ці хвилі зіштовхуються одна з одною, стискаючись в одну ударну хвилю, що рухається зі швидкістю звуку. Утворення акустичної хвилі відбувається постійно – це означає, що об’єкт, який летить швидше звуку, залишає за собою конусоподібний акустичний слід. Розміри конуса залежать від висоти і швидкості польоту об’єкта – кулі або літака. Оскільки об’єкт летить швидше звуку, а ударна хвиля рухається зі швидкістю звуку, боєць на землі чує сплеск або вибух уже тоді, коли куля або літак відлетіли від нього на значну відстань. Сплеск відбувається через різку зміну тиску на фронті акустичної хвилі. У середньому тиск акустичного удару становить близько п’яти тисяч паскаль. На початку 1970-х років під час військового конфлікту з Сирією та Єгиптом Ізраїль використовував акустичний удар в якості одного з методів психологічного впливу. У 1969 році ВПС Ізраїлю отримали від США винищувачі F-4 Phantom II, здатні здійснювати польоти на швидкості, що удвічі перевищує швидкість звуку. На цих машинах ізраїльські льотчики виконували надзвукові польоти над ворожими містами на малих висотах.
Сучасні військові навчилися використовувати для своїх цілей і інші види звукових коливань. Наприклад, не чутний для людського вуха ультразвук, за допомогою якого можна дресирувати тварин і віддавати їм різні команди. Для отримання ультразвуку використовується так званий свисток Гальтона – акустичний пристрій, який здатен генерувати звукові коливання. Частота коливань, як правило, становить 170 кілогерц. Однак існують і свистки, що дозволяють отримувати інфразвук з частотою коливань від 0,001 до 16 Гц. Конструкція свистка Гальтона може розрізнятися. Зазвичай він являє собою порожнистий циліндр з вбудованим клином і розташованим поруч з ним акустичним резонатором. Повітряний потік в цьому пристрої розтинають клином – «губою», в результаті чого виникають коливання, частота яких залежить від розміру «губи» і сопла. Як правило, військові кінологи використовують свистки Гальтона при проведенні бойових операцій, коли собакам необхідно віддавати «нечутні» накази, щоб не видати своє місце розташування. Військові кавалеристи також іноді використовують такі свистки.
Військовим водіям, як і звичайним цивільним автомобілістам, знайомий ефект втрати керування машиною на мокрій поверхні при їзді на великій швидкості. Йдеться про аквапланування - явище, при якому під час їзди автомобіля по калюжі виникає так званий гідродинамічний клин між твердою поверхнею і шиною. Фактично це означає, що на швидкості колеса автомобіля в калюжі починають буквально спливати. При попаданні автомобіля, що швидко їде в калюжу, під колесами різко збільшується тиск води і опір руху. Шина в цьому випадку не встигає вчасно видаляти воду з під колеса, в результаті чого під ним утворюється водяна плівка товщиною в кілька міліметрів. Машина при цьому втрачає управління. В середньому, ефект аквапланування проявляється на мокрих ділянках дороги при русі на швидкості в 70-100 км/год. Для боротьби з акваплануванням використовуються шини з особливим глибоким малюнком протектора.
1.2. Фізичні процеси, що виявляються у військовій авіації
Триболюмінесценція або ефект Коппа-Етчеллса - світіння при розколюванні кристалічних тіл, наприклад, піщинок. У більшості випадків світіння пояснюється електричними розрядами, що відбуваються в кристалі при деформації. Так вертольоти при посадці і зльоті, піднімаючи в повітря клуби пилу і піску, утворюють на кінцівках лопатей своєрідний «німб» над машиною.
Пілотам літаків знайоме інше фізичне явище, відоме як вогні святого Ельма. Вони з'являються на склі, кінцівках крил і статичних розрядниках при прольоті неподалік від грозового фронту або через нього.
Куди більш поширеним фізичним ефектом є утворення хмари позаду літака, що летить на великій, найчастіше близькозвуковій, швидкості у вологій атмосфері. Таке явище отримало назву ефекту Прандтля-Глоерта. Його суть полягає в тому, що позаду такого літака виникає область зниженого тиску. Температура повітря в цій області знижується, і, коли вона опускається нижче точки роси, пари води конденсуються в дрібні крапельки, утворюючи хмару.
А ось вихрове кільце в авіації зустрічається рідше, ніж вогні святого Ельма або ефект Прандтля-Глоерта. З таким фізичним явищем іноді стикаються пілоти вертольотів. Вихрове кільце навколо вертольоту утворюється при швидкому зниженні з малою поступальною швидкістю через утворення турбулентних потоків повітря, що проходить вниз через гвинт, що відбивається від землі назад, а потім знову надходить вниз через цей же гвинт. При попаданні у вихрове кільце різко знижується підйомна сила і збільшується швидкість зниження. Спроба ж підвищення потужності двигуна призводить до того, що швидкість течії повітряного потоку від гвинта вниз тільки зростає, посилюючи вихрове кільце.
Нерідко в авіації зустрічається і так званий ефект екрану, при якому відбувається плавне збільшення підйомної сили крила і інших аеродинамічних характеристик літака в міру наближення до поверхні землі. Такий ефект використовувався при проектуванні і створенні екранопланів ─ апаратів, здатних переміщатися на великих швидкостях над плоскою поверхнею, як правило, над водою.
Ще одним цікавим явищем в авіації вважається ефект Коанда. Він отримав назву на честь румунського вченого Анрі Коанда. Ефект являє собою прилипання струменя газу або рідини до прилеглої стінки. Прилипання газового струменя відбувається через різницю тиску в самому струмені і області, розташованої між ним і стінкою. В авіабудуванні ефект Коанда використовується зарідко. Яскравим прикладом застосування цього ефекту є військово-транспортний літак Ан-72 (рис. 1.2), в якому реактивні двигуни розташовані над площиною крила. Реактивний струмінь, що виривається з двигунів, прилипає до поверхні крила і розганяє повітряний потік над ним. Завдяки цьому збільшується підіймальна сила крила.
1.3. Прояви фізичних явищ на флоті
Кавітація - фізичне явище, при якому у воді позаду лопатей і на їх задній кромці утворюються дрібні бульбашки, заповнені парою. Це відбувається через різке зниження тиску води позаду лопатей гвинта. Швидко після утворення бульбашки лопаються. Виникає ударна хвиля. Від кожної бульбашки окремо вона зовсім маленька, проте, помножена на кількість цих бульбашок при тривалій експлуатації, вона призводить до руйнування конструкції гвинтів. Проте інженери навчилися використовувати кавітацію і на благо. Зокрема, саме на принципі кавітації працює реактивна торпеда. У носовій її частини встановлюється спеціальний пристрій ─ кавітатор. При русі у воді цей пристрій формує навколо торпеди газову каверну (порожнину), завдяки якій знижується опір води і, як наслідок, збільшується швидкість боєзапасу.
Поряд з кавітацією варто назвати явище гідравлічного удару - власне, більшою мірою саме через нього відбувається пошкодження рухомих металевих конструкцій. Гідравлічний удар являє собою різкий стрибок тиску в рідині, причиною якого є швидка зміна швидкості її течії.
Знайоме флоту і поняття «хвиль-убивць», які також відомі як «блукаючі хвилі» або «білі хвилі». Вони являють собою великі поодинокі хвилі висотою до 30 метрів. На відміну від інших великих хвиль, наприклад, цунамі, передбачити появу хвиль-убивць неможливо. Вони виникають буквально нізвідки і здатні потопити корабель за лічені хвилини. Причини виникнення таких хвиль поки не встановлені. За однією з гіпотез, «білі хвилі» виникають через різницю в електричних потенціалах різних шарів води.
У підводному флоті добре відомо інше явище, що отримало назву термоклина. Воно проявляється у вигляді різкого зниження або підвищення температури шару води. Такі шари, що мають різкі температурні відмінності, виникають через погане перемішування води. Термоклин може виникати при збільшенні стоку теплих вод в море або при таненні льодовиків. Підводники навчилися використовувати термоклин для приховування позиції субмарин: шар води, що відрізняється температурою, здатний відбивати звуки, що надходять ззовні, і екранувати шумливість підводного човна, який знаходиться всередині нього. Безпосередньо з термоклином пов'язано і явище пікноклину, в середовищі підводників іменованого «рідким ґрунтом». Це явище являє собою різкий стрибок густини води на глибині.
Розділ 2. ФІЗИКА І ЗБРОЯ
2.1. Кумулятивні снаряди
Найцікавіше в ударному ядрі це те, що вибух повинен статися на відстані більше 1-1,5 метрів від броні. Ударне ядро формується саме на відстані близько 1 метра від місця вибуху боєзапасу і далі летить в незмінному вигляді близько 30-40 метрів, після чого внаслідок тертя об повітря втрачає свою кінетичну енергію, високу температуру і розсіюється.
Явище кумулятивного ефекту випадково відкрив англійський вчений-підривник Форстер в 1883 році, досліджуючи вибухові характеристики модного тоді ВВ динаміту. Практичне застосування кумулятивного ефекту знайшли німецькі конструктори боєприпасів у 1938 році. Вперше кумулятивні снаряди застосували німецькі артилеристи проти радянських танків в кінці 1941 року, коли з’ясувалася повна нездатність німецьких 37 мм і 47 мм протитанкових гармат пробити броню Т-34 і КВ.
Фізика ударного ядра, втім, як і фізика самого кумулятивного ефекту до кінця не з’ясована. Немає і однозначної відповіді - що собою являє кумулятивний струмінь, ударне ядро. Ряд фахівців вважають, що під впливом високого тиску і температури в області вибуху матерія переходить у стан плазми, чим і пояснюється її висока кінетична енергія. Інші справедливо заперечують, що енергія не береться нізвідки, а лише може переходити з одного виду в інший. А потенційної енергії даної кількості вибухівки явно недостатньо для переходу матерії в плазмовий стан. Однак явище-ж існує! Втім, за всіма законами аеродинаміки і хрущ літати не може, а він таки літає! На рис. 2.1 можна побачити принцип дії цього боєприпасу.
2.2. Кулі зі зміщеним центром мас
Крім поліпшень в балістиці, введення легких загострених куль давало до того ж ряд і інших переваг. По-перше, менша маса кулі (отже і маса патрона) дозволяла підвищити її початкову швидкість і збільшити ношений стрільцем боєзапас. По-друге, для їх виготовлення потрібно менше металу, а при величезних тиражах це давало істотну економію. По-третє, неглибока посадка легкої кулі в гільзу збільшувала її корисний об’єм і давала можливість, відповідно, додати масу порохового заряду.
Що стосується балістики, то легкі загострені кулі володіли початковою швидкістю в середньому на 100-200 м/с більшою, ніж тупокінцеві. На практиці це означало, що можна було збільшити результативність вогню на відстанях порядку 300-400 м при незмінній майстерності стрільців.
Отже, по-перше, є декілька типів таких куль: А - тупокінцеві; Б - загострені важкі; В - загострені легкі. Попри різні легенди, кулі зі зміщеним центром мас існують, більше того вони не є якимись спеціальними або секретними. По-друге, спочатку зміщення центру мас назад було зроблено для збільшення стабільності польоту загострених куль, а не навпаки, як вважають багато. По-третє, роль зміщеного центру ваги в нанесенні атипових складних поранень і в підвищеній рикошетній здатності істотно завищена громадською думкою.
РОЗДІЛ 3. ФІЗИКА В СТРУКТУРІ ВПК
За офіційними даними, причина 60-80% смертей в зоні АТО - втрата крові. Співробітники лабораторії радіаційних технологій Інституту фізики підключилися до вирішення цієї проблеми. Вони розробили гідрогелеві пов’язки. Пов'язка не прилипає до рани, може накладатися на будь-яку частину тіла, приймаючи її рельєф, охолоджує рану, знеболюючи її, зупиняє процес руйнування тканин.
Відділ фізики міцності і пластичності матеріалів в Інституті проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича теж не стоїть на місці – там працюють над створенням кальцій-фосфатної кераміки. Імплантати з біоактивної кераміки використовуються при операціях по заміщенню кісткових дефектів в травматології, ортопедії, щелепно-лицевій хірургії, стоматології, мікрохірургії ока.
За 9 місяців роботи в 2015 році ДП «Ізюмський приладобудівний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», реалізував продукції на суму 83 млн. грн.
ДП «ІПЗ» спеціалізується на оптичному скловарінні і виробництві лінз для об'єктивів (окулярів), призм спектральних різних конфігурацій, дзеркал сферичних (плоских), триплексів приладових, світлофільтрів різного призначення, об’єктивів видимої та інфрачервоної областей спектра, а також виробляє друковані плати.
На харківському заводі імені Малишева випускають одну з найкращих бойових машин у світі «Оплот» (рис. 3.1), розроблено танк «Азовець», що не має аналогів у світі. І фізика в цих виробництвах відіграє неабияку роль.
РОЗДІЛ 4. ВІД ФІЗИКА ДО «КІБОРГА»
В аудиторії рідного вузу у списаної формулами дошки він розповідає не про улюблену науку, а про війну. Харківський фізик-теоретик, який брав участь в розробці обладнання для адронного коллайдера, - Дмитро Сорока - вже півроку командує зенітно-артилерійським взводом в зоні АТО. Два місяці відбивав щоденні атаки бойовиків в Донецькому аеропорту. Вчений, ніколи не служив в армії, навіть у боях використовував досвід наукової роботи.
Дмитро Сорока, командир взводу дев'яносто третього окремої механізованої бригади:
«Уміння налагодити взаємини - так щоб конфлікти нівелювати, але в той же час - задати спільну мету, синергетику творчості, спрямовану на загальну мету. Заразити спільною метою і не дати розсипатися».
Він сам - уродженець Донецька. З гіркотою визнає - там воюють не тільки найманці і регулярна російська армія, а й місцеві жителі. Згадує - найскладнішим було бачити в них ворогів і не допускати ненависті. Цьому вчив і своїх бійців.
У найважчі часи, розповідає Дмитро Сорока, аеропорт захищали менше сотні бійців з декількома танками. Нападників було в рази більше, але всі атаки вдавалося відбивати. За стійкість українських військових прозвали кіборгами. Вони готові до останнього утримувати стратегічно важливий об’єкт. Але вихід з конфлікту бачать все-таки в переговорах і сьогоденні двосторонньому перемир’я.
РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПНЕВМАТИЧНОЇ ГВИНТІВКИ ІЖ-38
Звичайно, дослідити бойову зброю у нас можливості не було. Тому прийшлось вивчати «убивчу» силу пневматичною гвинтівки ІЖ-38. На рис. 5.1 зображено таблицю, де показано кількість пробитих аркушів друкувального паперу формату А4 з поверхневою густиною 80 г/см2 при пострілах з різної відстані. Після визначення середніх значень було побудовано графік цієї залежності (рис. 5.2). Можна побачити, що «убивча» сила збільшується від відстані 4 м до 6 м, а потім до 10 м залишається практично незмінною. Планується дослідження «убивчої» сили з більших відстаней, а також інших характеристик гвинтівки.
ВИСНОВКИ
Під час проведення бойових дій та при проведенні військових навчань нашим воякам необхідно враховувати чи використовувати такі фізичні явища:
-
деривація;
-
ефект Магнуса;
-
акустичний удар;
-
свисток Гальтона;
-
гідродинамічний клин;
-
ефект Коппа-Етчеллса (триболюмінесценція);
-
вогні Святого Ельма;
-
ефект Прандтля-Глоерта;
-
вихрове кільце;
-
екранний ефект;
-
ефект Коанда;
-
кавітація;
-
гідравлічний удар;
-
«хвилі-убивці»;
-
термоклин;
-
пікноклин.
На завершення хотілось би відзначити, що роль фізики як прикладної науки при розробці, виготовленні та застосуванні військового озброєння неможливо переоцінити. І нам, патріотам своєї Батьківщини, потрібно в школі прагнути вивчати цю науку, щоб, в разі необхідності, вміти застосовувати набуті знання на благо свого народу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-
Ф.Киллинг. Исследование процессов кумуляции и кавитации в водной среде. Издательство «Наука». Москва. 1979г.
-
В.И.Мураховский, С.Л.Федосеев. Оружие пехоты. Арсенал-Пресс. Москва. 1992г.
-
Руководство по подрывным работам. Военное издательство. Москва. 1969г.
-
Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга первая. Военное издательство. Москва. 1976г.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ